Прокуратура Жовтневого району міста Луганська

Нині в Україні діє єдина державна система пенсійного забезпечення, що залишилася нам у спадщину від Союзу РСР. Вона сформована на принципах старої бюджетно-розпорядчої моделі соціальної політики і не орієнтована на труднощі перехідного періоду до ринкової економіки, складну демографічну ситуацію в Україні.

Перехід до нової економічної моделі - ринкової економіки, розвантаження Державного бюджету, за рахунок якого раніше виплачувалися пенсії й допомоги, передбачає формування нової системи пенсійного забезпечення.

Найважливішими чинниками розвитку пенсійного забезпечення є рівень розвитку економіки, демографічні та інші соціальні проблеми. Всі ці фактори діють у взаємній обумовленості, і розгляд їх дозволить визначити тенденції розвитку пенсійного забезпечення і передумови формування нової системи, яка відповідає цьому етапові

Отже пенсія це періодичні виплати, що проводяться за рахунок коштів соціального страхування з метою матеріального забезпечення робітника, службовця чи його сім'ї у зв'язку з завершенням повного великого циклу його трудової діяльності або у зв'язку з остаточним чи тривалим вибуттям його з числа повноцінних працівників ;

Як відомо, чинне законодавство до трудових пенсій відносить наступні:

1. за віком;

2. по інвалідності;

3. в разі втрати годувальника;

4. за вислугу років.

Найважливішою організаційною формою системи соціального захисту населення є державне пенсійне страхування. Для цієї системи характерні:

- "страховий" метод утворення коштів - нарахування на всіх суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, які працюють на умовах трудового договору або контракту, страхових внесків і внесення їх до Пенсійного фонду;

- визначений контингент забезпечуваних працівників, деяких інших громадян і членів їхніх сімей;

- специфічні види матеріального забезпечення (пенсії, допомоги, компенсації та інші соціальні послуги);

- керування державними органами.

В Україні створену єдину систему пенсійного забезпечення. Вона виявляється насамперед у тому, що виплата пенсій практично всім категоріям пенсіонерів здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду Україні і, частково, дотацій з Державного бюджету, які виділяються на пенсійне забезпечення. Єдина система передбачає централізоване правове регулювання, що гарантує повсюдне на всій території країни рівні умови та норми, однакові можливості здійснення громадянами України одного з найважливіших соціальних прав.

Пенсією за віком прийнято називати таку пенсію, яка встановлюється з досягненням певного віку та одночасною наявністю необхідного стажу роботи. Вік, який дає право на пенсію за віком зазвичай зветься пенсійним. Термін "пенсійний вік" у законодавстві не вживається. Натомість у кожному випадку називається вік, із досягненням якого призначається пенсія за віком. Введення цього терміна охоплює декілька віків. Пенсійний вік, як і тривалість стажу, встановлюється законом. Право на пенсію за віком нерозривно пов'язане з трудовою діяльністю людини. Досягнення пенсійного віку служить підставою для припинення трудових відносин працівників із роботодавцями, через що у держави виникає необхідність пенсійного забезпечення громадян. Право на пенсію за віком мають: чоловіки - при досягненні 60-ти років, які мають стаж роботи не менш 25 років та жінки - при досягненні 55-ти років і наявності стажу роботи не менш 20 років.

Пенсія за віком відрізняється від інших видів пенсійного забезпечення, приміром, від пенсії з інвалідності та за вислугу років. Вона відрізняється від пенсії з інвалідності тим, що її призначення не залежить від фактичного стану працездатності людини. Пенсію за віком не важко відрізнити і від пенсії за вислугу років, хоч обидві ці пенсії встановлюються незалежно від фактичного стану працездатності. Різниця полягає в тому, що для отримання пенсії за віком є необхідним певний вік, а право на пенсію за вислугу років зазвичай не передбачає досягнення будь-якого віку.

Пенсії за віком - головний вид матеріального забезпечення непрацездатних громадян, що стосується життєво важливих інтересів мільйонів вітчизняних пенсіонерів. У загальній чисельності пенсіонерів (близько 14 млн. осіб) 10 млн. пенсіонери за віком .

Помічник прокурора

Жовтневого району м. Луганська

Черніков Є.Е.

Конституція та законодавство України приділяють велику увагу розгляду заяв і скарг. Це є одним з джерел інформації про порушення конституційних прав і свобод людини й громадянина, про злочини та інші суспільно небезпечні правопорушення.

Правовою основою організації роботи органів прокуратури з розгляду звернень, заяв, клопотань і скарг є Закон України «Про прокуратуру». наказ Генерального прокурора України від 28.12.2005 № 9гн «Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України».

Під час розгляду звернень громадян органи прокуратури України не обмежуються відновленням порушених у кожному окремому випадку прав і свобод. Уся діяльність , зокрема з розгляду звернень щодо порушення прав і свобод, має загальну мету зміцнення законності і правопорядку.

Ст. 40 Конституції України передбачено, що всі громадяни мають право направляти індивідуальні або колективні письмові звернення або особисто звертатися в органи державної влади та місцевого самоврядування, які зобов`язані розглядати звернення і давати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Суть цього конституційного права полягає в тому, що держава гарантує можливість кожній особі безпосередньо звертатися, направляти індивідуальні й колективні письмові звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування.

Предметом оскарження можуть бути як колегіальні, так і одноособові рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів оскарження, акти нормативного та індивідуального характеру. За формою звернення може бути усним чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто або через уповноважену ним особу.

Право прокурора на перевірку звернення щодо порушення закону є природним і повністю відповідає головним напрямам прокурорської діяльності. З метою захисту своїх прав і свобод кожна особа може звернутися зі скаргою до прокурора стосовно її порушених законних прав та інтересів. Прокурор, що взяв у провадження заяву або скаргу, зобов’язаний у межах своєї компетенції розглянути її по суті й прийняти відповідне рішення згідно із законодавством. Кожен викладений у зверненні довід повинен бути всебічно, повно й об’єктивно перевірений. У разі виявлення правопорушень законодавства прокурор за допомогою актів прокурорського реагування вимагає їх усунути і відновити права особи. якщо звернення не підвідомче прокурору, то він зобов’язаний направити його за належністю у відповідний орган з одночасним про це повідомленням заявника.

У зв’язку з цим актуальною сферою діяльності органів прокуратури є розгляд заяв, скарг та інших звернень громадян щодо порушення їхніх прав і свобод, які охороняються законом.

Помічник прокурора О.М.Бондаренко

Прокурорський нагляд за виконанням законів органами, що здійснюють дізнання та досудове слідство, є однією з найважливіших гарантій швидкого та повного розкриття злочину, його об’єктивного і всебічного розслідування. Прокурорський нагляд у стадії досудового слідства здійснюється так, щоб жоден злочин не залишався нерозкритим і жодна особа, що вчинила злочин, не була звільнена від встановленої законом відповідальності, і ніхто незаконно і необґрунтоване не був притягнутий до кримінальної відповідальності. Для досягнення поставлених завдань прокурору надаються істотні повноваження – як владно-розпорядчі, так і кримінально-процесуальні функції. Здійснюючи свої повноваження, прокурори використовують особливі форми прокурорського реагування на порушення закону – постанова, припис, вказівка, подання, протест. Усе це накладає велику відповідальність на прокурора.

Прокурорський нагляд у стадії порушення кримінальних справ є однією з істотних гарантій законності в кримінальному процесі, що забезпечують дотримання принципів недоторканності особи, житла, презумпції невинуватості.

Але практика показує, що помилки, промахи і навіть порушення норм кримінального процесу можуть бути допущені при самому сумлінному виконанні своїх службових обов’язків слідчим і прокурором. По будь-якій кримінальній справі завжди можна знайти протиріччя в доказах, суперечності в показаннях однієї і тієї ж особи, але допитаної в різний час, які-небудь помилки технічного порядку. При цьому прокурорами враховується ступінь істотності порушень, впливу їх на ухвалення остаточного рішення по кримінальній справі. З усіх порушень закону особлива увага приділяється до тих з них, що зв’язані з забезпеченням конституційних гарантій прав і законних інтересів громадян.

Помічник прокурора

Жовтневого району м. Луганська Т.С. Пономаренко

Експертиза комп’ютерної техніки і програмних продуктів – вид судової експертизи, основними завданнями якої є: встановлення технічного стану комп’ютерної техніки, виявлення інформації, що міститься на комп’ютерних носіях, та визначення її цільового призначення; встановлення відповідності програмних продуктів певним параметрам; встановлення авторства програмного продукту; визначення вартості програмного продукту; визначення вартості комп’ютерної техніки.

Типовий перелік вирішуваних питань:

1. які технічні несправності має даний комп’ютер або його окремі блоки та пристрої і як ці несправності впливають на роботу комп’ютера;

2. чи міститься на даному носії якась інформація, і якщо так. То яке її цільове призначення;

3. чи є на носії інформація, що була знищена, і чи можна її відновити;

4. чи можна за допомогою даного програмного продукту реалізувати функції, передбачені технічним завданням на його розробку;

5. чи можливе вирішення певного завдання за допомогою даного програмного продукту;

6. чи відповідає стиль програмування досліджуваного програмного продукту стилю програмування певної особи;

7. чи відповідають прийоми і засоби програмування, що використовувалися при створенні досліджуваного програмного продукту, прийомам і засобам, які властиві даному програмісту;

8. яка вартість програмного забезпечення (на час його придбання, вилучення, проведення експертизи);

9. яка вартість окремих модулів, що входять до складу програмного продукту;

10. яка вартість комп’ютерної техніки (на час придбання, вилучення, проведення експертизи).

Щоб визначити, які саме об’єкти слід надавати експертові в кожному конкретному випадку, доцільно отримати консультацію експерта (спеціаліста) в галузі комп’ютерної техніки.

Старший помічник прокурора

Жовтневого району

м. Луганська С.В. Люта

Відповідно до ст.ст. 368-370 кримінального кодексу України, законодавцем регламентовано кримінальну відповідальність за злочини, які пов’язані із хабарництвом, серед яких одержання хабара, давання хабара та його провокація. Одним із найважливіших умов, які полягли до основи настання кримінальної відповідальності за вищевказаними статтями є, те що суб’єктом перелічених злочинів має бути тільки службова особа, тобто особа яка займає відповідальне становище, яка наділена владними повноваженнями, та виконує організаційно – розпорядчі чи адміністративно – господарські функції. 
Поняттям хабара у найширшому його значенні є незаконна винагорода матеріального характеру, тому предмет хабара, характеризується винятково матеріальними властивостями. Ним може бути будь – яке майно (гроші, матеріальні цінності), право на майно (документи, право на використання майна), або дії немайнового характеру (надання санаторних чи туристичних путівок, виконання будівельних чи ремонтних робіт. Не може визнаватись предметом хабара надання службовій особі послуг немайнового характеру, наприклад похвальна характеристики тощо.  
Існують також дві найпоширеніші форми одержання – давання хабара це проста і завуальована. Проста форма – це безпосереднє вручення службовій особі предмета хабара. Завуальована форма полягає в тому, що факт одержання – давання хабара зовні маскується під законну угоду, договір і виглядає як цілком законна операція. 
Так, у поточному році прокуратурою Жовтневого району м. Луганська, порушено кримінальну справу стосовно голови правління товариства, якою було одержано хабара за укладання договору оренди приміщення, яке знаходилось на балансі цього товариства. На теперішній час, винній особі пред’явлено обвинувачення за ознаками злочину ст. 368 ч. 2 КК України, тобто одержання хабара службовою особою яке поєднано із вимаганням хабара. Розслідування справи знаходиться на стадії завершення, зібрані усі докази яки полягли у основу пред’явленого обвинувачення, та справа буде направлена до суду з метою її розгляду по суті.  



Старший слідчий прокуратури
Жовтневого району м. Луганська  
юрист 3-го класу                                                                                                                       А.А. Лагоміна

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» від 11.06.2009 року, що набирає чинності з 1 квітня 2010 року, Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено главою 15-Б «Корупційні адміністративні правопорушення». Дана глава містить 13 складів корупційних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст.ст. 212-21 – 212-33 Кодексу.
Зокрема, передбачено відповідальність за одержання неправомірної вигоди, підкуп, незаконне сприяння фізичним або юридичним особам, порушення обмежень щодо заняття підприємницькою діяльністю та вимог щодо сумісництва, ненадання інформації або надання недостовірної чи неповної інформації, порушення вимог фінансового контролю, незаконне одержання подарунка (дарунка), порушення вимог щодо декларування особистих інтересів та інші дії суб'єктів відповідальності.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» (також набирає чинності з 1 квітня п.р.) суб'єктами відповідальності за означені вище правопорушення є особи, уповноважені на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування; особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до вказаних осіб; особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або особи, спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків в юридичних особах, а також фізичні особи-підприємці.
Як і раніше, справи про корупційні адміністративні правопорушення розглядаються судом. Правом складати протоколи про скоєння цих правопорушень наділені уповноважені посадові особи органів внутрішніх справ; Служби безпеки України; слідчий, особа, яка провадить дізнання, прокурор або уповноважена ним особа з числа працівників прокуратури (ст.255 КУпАП). У триденний строк з моменту складення протокол надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення порушення і одночасно за місцем роботи порушника надсилається повідомлення про складення протоколу, що раніше діючим законодавством не передбачалось.  
Щодо прав особи, яка притягається до відповідальності, то новою редакцією ст. 268 Кодексу встановлено обов'язкову присутність особи при розгляді справи судом. Новою є також і норма, що передбачає повідомлення цієї особи та інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі, про розгляд справи повісткою не пізніш як за три доби до дня її розгляду (ст.277-1 КУпАП).
Відповідно до вимог ст.285 КУпАП постанова по справі про накладення адміністративного стягнення крім особи, стосовно якої її винесено, у триденний строк з дня набрання нею законної сили (10 днів з дня винесення) направляється відповідному органу державної влади, органу місцевого самоврядування, керівникові підприємства, установи чи організації, державному чи виборному органу, власнику юридичної особи або уповноваженому ним органу для вирішення питання про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, усунення згідно із законодавством від виконання нею функцій держави, якщо інше не передбачено законом, усунення причин та умов, що сприяли вчиненню цього правопорушення. 
Сподіваюсь, що вказані вище зміни в чинному законодавстві будуть сприяти протидії корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин, відшкодуванню завданної внаслідок вчинення корупційних правопорушень шкоди, поновленню порушених прав, свобод чи інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів держави.



Заступник прокурора 
Жовтневого району м. Луганська 
старший радник юстиції                                                                                                               С.Т. Будагян

Наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я України від 09.09.2009 року №400/666 затверджено Інструкцію про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду.
Так, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції МВС є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд проводиться :
- уповноваженою особою Державтоінспекції МВС на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом;
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря –фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). 
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції МВС, огляд на стан сп'яніння проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на проведення такого огляду.
У разі дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у вищезазначених закладах охорони здоров'я.
Норми цієї Інструкції не поширюються на проведення судово-медичної та судово-психіатричної експертиз.
Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 6 жовтня 2009 року і набирає чинності з дня офіційного опублікування (станом на 15.10.2009 не опубліковано).


Старший слідчий 
прокуратури Жовтневого району  
м. Луганська                                                                                                                         О.М.Каптенков 

Прокуратурой Жовтневого района города Луганска в 2009 году проведена проверка соблюдения действующего законодательства Украины о банках и банковской деятельности.

В ходе проведения проверки прокуратурой района установлено, что 26 сентября 2008 года между филиалом одного из банков г. Луганска в лице начальника отделения и физ. лицом заключен договор банковского вклада, согласно которому банк принимает от вкладчика денежные средства в сумме 30 000 долларов США или 145 800 грн.

Также, 20 октября 2008 года между тем же банком в лице начальника отделения и другим гражданином Грузии заключен договор банковского вклада №, согласно которому банк принимает от вкладчика денежные средства в сумме 25 000 долларов США или 124 000 грн.

20 октября 2008 года между банком в лице начальника отделения и гражданкой Украины заключен договор банковского вклада №, согласно которому банк принимает от вкладчика денежные средства в сумме 25 000 долларов США или 124 000 грн.

Далее, 22.10.2008 года начальником отделения выданы три справки, подтверждающие тот факт, что на указанных выше лиц открыты депозитные счета в отделении банка.

Вышеуказанные документы подписаны от имени начальника отделения и на всех указанных документах стоит печать отделения.

Согласно информации, предоставленной управляющим банка указанные договора банковского вклада не заключались, депозитные счета не открывались и корреспонденция за исходящими номерами № № 186, 187, 189 в банке отсутствует.

Опрошенный по данному факту начальник отделения пояснил, что происхождение указанных документов ему неизвестно и что свою подпись и печать отделения № 8 на указанных документах он никогда не ставил.

Прокуратурой района назначено проведение почерковедческого исследования для разрешения вопросов о принадлежности подписи начальнику отделения, а также достоверности оттисков печати отделения банка.

Согласно результатам почерковедческого исследования, проведенного специалистами ГУМВД Научно-исследовательского экспертно-криминалистического центра в Луганской области установлено, что подписи от имени начальника отделения, расположенные в указанных выше документах выполнены начальником отделения.

Оттиск круглой печати «Отделение №» расположенные в указанных выше договорах и справках нанесен печатью «Отделение № » банка.

Оттиск штампа № 65 отделения № банка, расположенный в договорах банковского вклада, указанных выше нанесен штампом № 65 отделения №.

На основании изложенного, прокуратурой района возбуждено уголовное дело в отношении начальника отделения банка по факту служебного подлога, т.е. внесение должностным лицом в официальные документы заведомо ложных сведений, повлекшее тяжкие последствия, т.е. по признакам преступления, предусмотренного ч. 2 ст. 366 УК Украины.

Помощник прокурора

Жовтневого района г. Луганска

юрист 3 класса Е.А. Дунаева

«Стан злочинності на території Жовтневого району м.Луганська за підсумками 11 місяців 2009 року ”.


Вивченням стану злочинності за підсумками в районі за підсумками 11 місяців 2009 року встановлено, що у порівнянні з аналогічним періодом минулого року кількість зареєстрованих злочинів збільшилась на 14,3 відсотка (з 1991 до 2276 в поточному році), в тому числі тяжких та особливо тяжких на 23,2% з 456 до 562, розслідувано на 0,5 відсотки більше кримінальних справ (1513 та 1521 в поточному році). 
Спостерігається тенденція до зменшення наступних показників: вбивств на 38,5 відсотків (з 13 до 8 в цьому році), ТТУ на 11,8 відсотків (з 17 до 15), в тому числі зі смертельними наслідками на 42,9 % (з 7 до 4), незаконне заволодіння автомобілем на 42,1% з 19 до 11, втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність на 66,7 % (з 12 до 4), незаконного обігу наркотиків на 0,3 % (з 333 до 332) тощо.  
Разом з тим, зросла кількість наступних злочинів: зґвалтувань з 0 до 5, розбоїв на 47,1 % (з 17 до 25), грабежів на 18,9 % (з 175 до 208), крадіжок на 55,9 % (з 517 до 806), в т.ч. з квартир на 44,9% з 98 до 142, шахрайств на 23,1% з 91 до 112, хуліганства на 5,6% з 36 до 38 злочинів, незаконного обігу зброї на 7,7 % (з 39 до 42).
Незважаючи на вжиті заходи, які призвели до деякого покращення профілактичної діяльності щодо попередження злочинів, насамперед зменшенню рівня злочинності серед неповнолітніх на 31,1 % (74 проти 51), у громадських місцях на 28% з 304 до 219, у стані алкогольного сп’яніння на 9,1 відсотка (197 проти 179), однак турбує зростання на 5,7 % повторної злочинності (420 проти 444), групової злочинності на 32,1 % (109 проти 144 відповідно), побутової злочинності на 18,2 % (з 11 до 13).
При збільшенні числа виявлених прокуратурою району випадків укриття злочинів шляхом прийняття незаконних рішень про відмову в порушенні кримінальної справи та кількості притягнути співробітників ЖРВ до дисциплінарної відповідальності за ініціативою прокуратури району, залишається незадовільним стан розгляду заяв і повідомлень про злочини, насамперед це стосується повноти та якості дослідчих перевірок.
Через неефективну роботу підрозділу ДСБЕЗ райвідділу не виявляються актуальні злочини в сфері економіки, у тому числі про хабарництво та корупційні діяння. 
Ще не в повній мірі забезпечено належне розслідування кримінальних справ, по яких особи, що вчинили злочини, не встановлені, по справах порушених прокурором в порядку ст.100 КПК України, по справах, рішення про закриття по яких скасовувалося прокуратурою району. По таких справах не в повному обсязі виконуються вимоги ст. 22 КПК України, приймаються поспішні рішення про зупинення досудового слідства.
Не в останню чергу це обумовлене не забезпеченням ефективного відомчого контролю за діяльністю підлеглих з боку керівництва структурних підрозділів Жовтневого РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області.
Таким чином, встановлено, що попри окремі досягнуті позитивні зрушення в роботі по боротьбі Жовтневого РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області зі злочинністю в районі за підсумками 11 місяців 2009 року, її стан не в повному обсязі відповідає вимогам Законів України та Указів Президента України з цих питань. У зв’язку з чим, прокуратурою району у грудні 2009 року проведено ретельну перевірку щодо усунення порушень закону в діяльності райвідділу міліції при проведенні дослідчих перевірок за заявами та повідомленнями про злочини, посилено нагляд за проведенням дізнання та досудового слідства, що призвело до суттєвого покращення показників у роботі Жовтневого РВ ЛМУ, більш якісного проведення дізнання, досудового слідства та проведення перевірок в порядку ст. 97 КПК України.



Помічник прокурора 
Жовтневого району м.Луганська
юрист 1 класу                                                                                                                            О.А.Швачка

Имеют ли право на заключение брака несовершеннолетние?

В нашем госсударстве Семейный кодекс Украины определяет основы брака, личные неимущественные и имущественные права и обязанности супругов, основания возникновения, содержание личных неимущественных и имущественных прав и обязанностей родителей и детей, усыновителей и усыновленных, других членов семьи и родственников.
Семейный кодекс Украины регулирует семейные личные неимущественные и имущественные отношения между супругами, между родителями и детьми, усыновителями и усыновленными, между матерью и отцом ребенка относительно его воспитания, развития и содержания.
Что касается возраста, с наступлением которого граждане могут вступить в брак, то он установлен ст.22 Семейного кодекса. Согласно данной норме, брачный возраст для женщины устанавливается в семнадцать, а для мужчины – в восемнадцать лет. 
В связи с аксилерацией молодёжи мы всё чаще и чаще сталкиваемся с случаями фактического снижения брачного возраста, а именно, далеко не редкостью в натоящее время становится сожительство молодых людей до достижения ними совершеннолетия. Некоторые из сожительствуюих пар даже имеют совместное желание заключить брак, однако предприняв первую попытку подать заявление в отдел регистрации актов гражданского состояния, получают отказ в связи с недостижением брачного возраста, после чего отказываются от своих намерений.
Однако, в некоторыхслучаях эта проблема решаема.
Во первых, работники отдела регистрации актов гражданского состояния не имеют права отказать в приёме заявления на заключение брака, т.к. согласно ч.2 ст.22 Семейного кодекса Украины, лица, которые желают зарегистрировать брак, должны достичь брачного возраста на день регистрации брака, а не на день подачи заявления.
Во-вторых, согласно ч.2 ст.23 Семейного кодекса, по заявлению лица, которое достигло четырнадцати лет, по решению суда ему может быть предоставлено право на брак, если будет установлено, что это отвечает его интересам.
Таким образом, проблема заключения брака несовершеннолетними – решаема, при условии, что этот брак не нарушает интересы самого несовершеннолетнего.



Помощник прокурора
Жовтневого района г.Луганска                                                                                                                                            Ю.В. Щербак