Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору — це особи, які вступають у вже розпочатий процес, якщо рішення по справі може вплинути на їх права або обов’язки по відношенню до однієї із сторін.

Характерні риси третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

—           така особа не є суб’єктом спірного матеріального правовідношення, існуючого між позивачем і відповідачем;

—           підстава участі в справі третьої особи — матеріально-правова заінтересованість (можливість регресу, інший інтерес);

—           третя особа може вступити у справу за власною ініціативою або бути залученою до неї згідно з ухвалою суду;

—           треті особи діють у процесі самостійно, вони незалежні від сторін, не повинні погоджувати з ними свої дії;

—           рішення суду не зачіпає суб’єктивних прав третіх осіб, тому має преюдиціальне значення;

—           вступ до справи третьої особи не тягне за собою розгляду справи спочатку (ст.35 ЦПК);

—           третя особа не може пред’явити зустрічний позов. Такий позов не може бути пред’явлений і до неї.

 

Оскільки третя особа не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, то метою її участі в чужій справі (процесі) є захист не суб’єктивного права, а свого юридичного інтересу. Іншими словами, об’єктом судового захисту для третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, виступає охоронюваний законом інтерес, який, як правило, носить цивільно-правовий характер.

Юридичний інтерес третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, до участі в чужій для неї справі (процесі) може виявлятися в різних формах. Найпоширенішою формою юридичної заінтересованості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, виступають регресні правовідносини. Через регресне правовідношення третя особа без самостійних вимог вступає або притягується в чужий для неї процес для того, щоб своєю участю в чужій справі, по-перше, запобігти можливості настання в майбутньому несприятливих наслідків у вигляді загрози пред’явлення проти неї регресного позову або, по-друге, забезпечити собі право на пред’явлення в майбутньому регресної вимоги проти відповідної сторони.

Ще однією формою юридичної заінтересованості третіх осіб без самостійних вимог є необхідність захистити себе від можливого в майбутньому порушення існуючого і підтвердженого в установленому порядку суб’єктивного права.

Третя особа без самостійних вимог може брати участь у процесі як на стороні позивача, так і на стороні відповідача. При цьому, проте, вона не стає простим пособником відповідної сторони. Вона захищає в процесі власні інтереси і тому є самостійним учасником процесу. Третя особа без самостійних вимог має право заявляти клопотання, відводи, подавати докази і брати участь в їх дослідженні, висловлювати свої доводи і міркування, заперечувати проти доводів інших осіб, що беруть участь у справі. Вона може оскаржувати рішення суду і вчиняти інші дії, передбачені законом.

Таким чином, інститут третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, покликаний захистити права і охоронювані законом інтереси учасників цивільного процесу, які не є учасниками спірного матеріального правовідношення, але перебувають з однією із сторін у процесі в таких відносинах, які можуть змінитися в результаті винесеного рішення.

 

Прокурор прокуратури

Жовтневого району м. Луганська                                                                                   В. Бурикина

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*